Велика книга маленького українця. Захопливі розповіді з історії, природознавства та народознавства України - Вікторія Вікторівна Садівнича

Навесні неподалік міста Хуст розквітає Долина нарцисів. Розташована вона в урочищі Кіреші. Це найбільший у світі масив природніх заростів нарциса вузьколистого – рідкісної рослини, занесеної до Червоної книги України. На території заповідника працює екологічно-освітній центр «Музей нарциса», де можна дізнатися про унікальну флору й фауну долини, історію її збереження. Поява Долини нарцисів пов’язана ще з льодовиковим періодом. Тоді, після сходження льоду, з гір стікало багато води, що сприяло акліматизації, цвітінню й поширенню нарциса вузьколистого. Щорічно з 1 до 25 травня, коли нарциси квітнуть, заповідник відвідують понад 10 000 туристів.

У гірських масивах Карпат багато тисяч років тому утворилися карстові печери й родовища з покладами кам’яної солі. Над родовищами розташовані соляні озера, які за своїми властивостями подібні до Мертвого моря в Ізраїлі.

Карпати

Існує легенда про те, як гора Говерла дістала свою назву. Угорський барон Янош Нодь вирішив першим побувати замок на найвищій горі Карпат і назвати її своїм ім’ям. Він узяв із собою двадцятьох слуг і вирушив у дорогу. Було це влітку. Діставшись підніжжя гори, барон вирішив отаборитися, щоб перепочити. Два дні тривав перепочинок. Потім Нодь ухвалив, що час уже підкорювати гору. Нелегким видався шлях: непролазні хащі, колюче каміння, повалені бурею товсті колоди. Люди знемагали, падали від утоми, лише барон не відчував нічого, крім бажання підкорити гору. Раптом літнє сонце заступили важкі чорні хмари, посипав сніг, здійнявся вітер – і почалася справжня буря. Люди кинулися врозтіч. За ніч випало дуже багато снігу. Лише третина людей повернулася до табору, інші, зокрема й барон Нодь, загинули. Ті, хто повернувся, сказали тільки: «Говерло! Говерло!» У перекладі з угорської це означає «засніжена вершина». Відтоді й називають гору Говерлою.

Кримські гори розташовані на крайному півдні Кримського півострова. Вони простягаються із заходу на схід на 180 км. У Кримських горах є багато різноманітних лійок, западин, низьких гряд, трапляються дуже глибокі провалля й печери (на дні багатьох із них течуть підземні потоки й озера – важливе джерело живлення для річок Криму).

Найвищою вершиною Кримських гір є гора Роман- Кош (у перекладі з тюркської – «ліс пастухів»), яка сягає заввишки 1545 м. Вершина майже не виділяється на тлі гірського масиву, її можна розгледіти, тільки піднявшись на яйлу. Тому тривалий час найвищою в Криму вважали одну з вершин Чатирдагу (однак її висота становить тільки 1525 м).

Весь світ знає про Великий Каньйон – найдовшу й одну з найглибших у світі ущелин, розташовану в Сполучених Штатах Америки. У Кримських горах також можна побачити каньйон! Це Великий каньйон Криму, він розділяє два гірські масиви – Бойка й Ай-Петрі. Довжина його – 3 км, глибина – 320 м, мінімальна ширина – 3–5 м, а ширина між стінками у верхній частині не перевищує 150–200 м. Висота ж схилів Великого каньйону Криму – близько 350 м.

Унікальним є нагромадження скельних виступів і валунів, що розкинулося на схилах гори Демерджі, звернених до Алушти. Форми й розміри химерних кам’яних статуй (чи «пальців», як їх іноді називають), настільки вигадливі, що в них можна побачити «фігури» й «портрети», створені природою. Відкидаючи довгі тіні, ці фігури змінюють контури, і за бажання в них можна розгледіти все нові й нові образи. Саме тому цю місцевість називають Долиною Привидів. За багато років більшості з брил давали назви залежно від того, що вони нагадують. Це й жаба, й ніс, і голова воїна, і голова Катерини ІІ. Насправді ж фантастичні кам’яні статуї гори Демерджі – результат прадавнього вивітрювання. Перебуваючи в Долині Привидів, можна помітити, що її вигляд змінюється щохвилини залежно від положення сонця.

Долина Привидів

…найглибшим каньойоном у світі вважають каньйон Котуасі в Перу, глибина якого становить 3535 м?

Гора Ай-Петрі, розташована на північ від Алупки, – найвітряніше місце в Україні: вітер зі швидкістю понад 50 м/с дме тут понад 125 днів на рік.

Завдяки особливостям ґрунту в Криму налічується близько 900 печер. Одна з них – Мармурова – входить до п’ятірки найкрасивіших обладнаних для відвідування печер у Європі. Вхід до неї розташований на висоті 920 м над рівнем моря. Величезних розмірів галереї поділяються натіканнями на окремі зали. Протяжність розвіданих ходів печери – 2050 м, а глибина – 60 м. Довжина екскурсійних маршрутів – понад кілометр. Галереї Мармурової печери пишно прикрашені сталактитами, сталагмітами, натічними драпіруваннями, що своїми дивними обрисами нагадують слоненя та мамонта, Діда Мороза, царівну-жабу тощо. Важко повірити, що ці фігури створені протягом мільйонів років у результаті роботи краплин води, а не рук талановитого скульптора.

У печерах дуже часто трапляються сталактити – «бурульки» різних розмірів, що звисають зі стелі, та сталагміти – «бурульки», що виростають із підлоги печери. Слово «сталактит» у перекладі з грецької означає «той, що натік по краплі». Річ у тому, що навіть найвищі